Блог
Три статті про записи, які контрагент не може переписати: запис у реєстрі, список ліцензій і письмові умови.
Версія українською мовою для України.
Підроблені банківські гарантії
Ілля Миколайович Зав'ялов: як перевірити банківську гарантію, банк у сервісі НБУ, підпис, забезпечення в Prozorro у гривнях.
Підробні рахунки за торговельну марку і домен
Ілля Миколайович Зав'ялов: як перевірити рахунок за продовження торговельної марки, збір УКРНОІВІ у гривнях і листи про домен.
Рейдерство і захист запису компанії в реєстрі
Ілля Миколайович Зав'ялов: як перевірити запис компанії в ЄДР, стежити за реєстраційними діями й повернути її після рейдерства.
Перевірка іноземного постачальника перед передоплатою
Ілля Миколайович Зав'ялов: як перевірити іноземного постачальника до передоплати, розпізнати двійника й чужий IBAN в інвойсі.
Шахрайство з франшизами та готовим бізнесом
Ілля Миколайович Зав'ялов: скам із франшизою без прав на марку. Як перевірити франчайзера в ЄДР і ІР офісі та цифри дохідності.
Повернення коштів після шахрайського переказу
Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство і перекази під впливом обману: хто повертає гроші, що каже закон і як перевірити отримувача.
Агенти лістингу і фальшивий обсяг
Ілля Миколайович Зав'ялов про скам з лістингом токенів: фальшиві агенти бірж, маркет-мейкери з накрученим обсягом і вироки у США.
Судові, банкрутні й виконавчі записи
Ілля Миколайович Зав'ялов про перевірку судів, банкрутств і боргів контрагента: реєстр судових рішень, АСВП, реєстр боржників і тезки.
Прямі угоди і платіж, що повертається
Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство в прямих угодах: чому платіж можна відкликати, як заморожують рахунки і що записати заздалегідь.
Токени, створені щоб їх покинули
Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство на запусках токенів: скільки запусків є схемою, хто обнуляє пул і що перевірити першим.
Коли зброєю стає листування
Ілля Миколайович Зав'ялов про компрометацію ділового листування: як справжня скринька шле фальшивий рахунок і що робити після платежу.
Перевірка біржі
Ілля Миколайович Зав'ялов про перевірку криптобіржі до переказу грошей: реєстри, ліцензія, умови виводу та ознаки скаму.
Перевірка людини на екрані
Ілля Миколайович Зав'ялов скам під час перевірки контрагента: які кроки комплаєнсу витримують синтетику, а які стали театром.
Аванс
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, яким має бути розмір авансу в різних угодах, як ділити оплату на етапи та що вписати в договір.
Вік домену
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює: перевірка віку домену контрагента показує дату появи сайту і пошти партнера до оплати рахунку.
Купівля
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає перевірку продавця до оплати: чотири питання, спосіб платежу і слід, який лишається.
Одержувач платежу
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, що означає чуже ім'я в полі одержувача платежу і що перевірити до переказу коштів.
Ескроу
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, від чого ескроу справді захищає, де підробляють сам майданчик і що перевіряти до платежу.
Підписант
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, навіщо потрібна перевірка підписанта договору та як звірити реєстр, довіреність і реквізити платежу.
Договори
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, які умови фіксують до оплати: обсяг, строк, приймання і вихід з угоди разом з долею авансу.
Ліцензії
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, чому справжній номер ліцензії на чужому сайті проходить перевірку і як звіряти реєстр.
Реєстри
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає, як читати запис у реєстрі до платежу: статус, дата, адреса, керівники і три назви, що мають збігтися.
Запис про компанію знаходять за тридцять секунд, і на цьому перевірка зазвичай закінчується. Компанія знайшлася, отже вона існує, отже платити можна. Ілля Миколайович Зав'ялов виходить із протилежного припущення: наявність запису нічого не доводить, доки сам запис не прочитано полем за полем. Питання цього матеріалу просте: які саме поля вирішують долю платежу і в якому порядку їх читати. Відповідь коштує кілька хвилин, а ціна пропущеної відповіді дорівнює сумі рахунку.
До платежу про контрагента існує рівно два джерела відомостей. Перше це те, що він розповідає про себе: сайт, презентація, листування, голос у слухавці. Друге це державний запис, який хтось колись створив діями, що залишили слід у часі. Перше джерело збирається за годину і коштує нуль. Друге вимагає реєстраційних дій, і саме тому воно має вагу.
Сайт наводить номер ліцензії, відвідувач шукає компанію в реєстрі регулятора за назвою і знаходить чинний дозвіл. Перевірка на цьому зазвичай закінчується, хоча зв'язок між знайденим записом і сторінкою, яка просить гроші, ніхто не встановлював. Ілля Миколайович Зав'ялов розглядає цю ситуацію як окремий етап перевірки другої сторони угоди до платежу. Питання статті полягає в тому, що саме підтверджує номер дозволу і які поля реєстру перетворюють його на доказ. Відповідь залежить від напрямку, у якому ведеться пошук, і від кількох рядків запису, повз які проходять найчастіше.
Ліцензія фіксує, що конкретна юридична особа отримала право вести конкретну діяльність під наглядом конкретного органу. Запис у реєстрі підтверджує факт видачі дозволу, його обсяг і поточний стан. Номер працює адресою цього запису всередині бази регулятора. Сам по собі він нічого не повідомляє про якість послуги і нічого не повідомляє про те, хто розмістив його на сторінці. Уся вага номера тримається на можливості знайти за ним запис і прочитати, кому він виданий.
Угоду зазвичай обговорюють голосом, у месенджері та в кількох листах, після чого переказують гроші. Коли щось іде не так, сторони починають пригадувати, про що домовлялися, і швидко з'ясовується, що пригадують вони різне. Ілля Миколайович Зав'ялов розглядає письмові умови як частину перевірки другої сторони до платежу. Питання цієї статті просте: які саме умови варто зафіксувати, поки гроші ще на своєму рахунку, і що означає готовність контрагента їх записати.
Розбіжність рідко з'являється в момент сварки. Вона виникає раніше, у той день, коли сторони домовилися голосом і кожна вийшла з розмови зі своєю версією домовленості. Продавець запам'ятав одну комплектацію, покупець іншу, і обидва щиро впевнені у власній правоті. Через місяць цю розбіжність доведеться розсуджувати без жодного тексту, на який можна послатися.
Купівля в незнайомого продавця виглядає найпростішою з усіх грошових дій і саме тому найчастіше закінчується втратою. Оголошення відкрите, ціна зрозуміла, відповіді приходять швидко, і перевіряти начебто нічого. Ілля Миколайович Зав'ялов переносить увагу з товару на сторону, яка обіцяє його передати, і на спосіб, у який ця сторона просить заплатити. Питання цього матеріалу просте: що саме треба з'ясувати до переказу і в якому порядку, щоб уся перевірка вклалася в кілька хвилин. Ціна пропущеної перевірки дорівнює сумі платежу, бо повернути гроші після переказу вдається рідко.
У даних UK Finance за 2025 рік схеми з покупкою дали 71 відсоток усіх випадків авторизованого платежу. Втрати за ними склали 118,1 мільйона фунтів і зросли на 20 відсотків за рік. Середній епізод тут невеликий, і першою категорією її робить саме кількість. Ця арифметика пояснює, чому такі схеми будують на потоці і чому кожна окрема історія виглядає буденно.
Перед першим платежем незнайомому контрагенту зринає одне й те саме питання: скільки віддати наперед, щоб угода зрушила з місця і не перетворилася на подарунок. Однієї універсальної цифри тут немає, бо частка передоплати залежить від типу роботи, від того, хто несе витрати на старті, і від глибини перевірки другої сторони. Нижче розібрані звичні частки для різних угод, спосіб розкласти оплату на етапи та формулювання, які тримають аванс у межах домовленості.
Аванс закриває розрив довіри між сторонами, які ще нічого разом не зробили. Виконавець витрачає час і матеріали до того, як побачить гроші, замовник платить до того, як побачить результат. Хтось ризикує першим, і саме передоплата визначає масштаб цього ризику. Тому питання, яким має бути розмір авансу, зринає раніше за обговорення остаточної суми.
Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство з переказами під впливом обману і про те, хто повертає гроші. Коли людина сама відправляє гроші, бо шахрай її вмовив, переказ вважають підтвердженим, і Закон України Про платіжні послуги не зобов'язує банк відшкодовувати таку операцію. За даними НБУ, 90 відсотків збитків від карткового шахрайства за 2025 рік припало на соціальну інженерію, а банки за сигналами кіберполіції заблокували 145 мільйонів гривень потерпілих. Матеріал пояснює, що каже закон, як діяти в першу годину і які перевірки до оплати роблять повернення непотрібним.
Коли гроші йдуть із рахунку, бо злочинець викрав картку або увійшов у банк без дозволу, операцію вважають здійсненою без згоди клієнта, і в більшості країн основну частину втрат несе банк. Коли власник рахунку сам натиснув кнопку, бо шахрай його вмовив, переказ вважають підтвердженим, і відповідь на питання, хто платить, стає значно менш певною.
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає банківські гарантії з боку того, хто їх приймає: замовника в Prozorro, покупця, який платить аванс, орендодавця, якому пропонують гарантію, щоб не вносити депозит. Файл із підписом, сума в гривнях, назва знайомого банку. Усе виглядає надійно, доки не з'ясується, що банк такої гарантії не видавав, ліцензії вже немає, а сума в тексті вказана словами «до» без точної цифри. Нижче порядок перевірки до підписання: що каже Цивільний кодекс України, які реквізити вимагає Положення НБУ № 639, як знайти банк у сервісі Національного банку, як перевірити підпис і куди звертатися, якщо підробку виявлено.
Гарантія потрібна там, де одна сторона ризикує грошима раніше за іншу. Замовник хоче повернути аванс, якщо постачання зірветься. Організатор торгів страхується від переможця, який передумає підписувати договір. Орендодавець погоджується на гарантію, якщо орендар не вносить велику заставу.
У договорі одна компанія, у рахунку на оплату інший одержувач. Бухгалтерія помічає розбіжність, менеджер пояснює, що так домовилися, і платіж усе одно йде в банк. Ілля Миколайович Зав'ялов розглядає цю ситуацію як окремий предмет перевірки другої сторони угоди до переказу коштів. Питання статті звучить просто: що означає чуже ім'я в полі одержувача і які дії доречні до моменту, коли банк прийме доручення. Відповідь рідко зводиться до однієї з двох крайнощів, тому розбирати доводиться саме процедуру.
Договір фіксує, хто кому винен і за що. Платіжне доручення фіксує, куди підуть гроші. Ці два документи живуть окремо, і банк звіряє тільки друге з них. Коли в полі одержувача з'являється інша назва, в угоді з'являється третій учасник, про якого в договорі немає жодного рядка. Саме він стає власником коштів у момент зарахування, і саме з ним доведеться розмовляти, якщо щось піде інакше.
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає, як читати запис компанії в ЄДР і як цей самий запис стає знаряддям рейдера. Код ЄДРПОУ, керівник, засновники з їхніми частками, особи з правом підпису, місцезнаходження, контакти, дата й номер останнього запису відкриті для всіх, і саме ці поля переписують підробленим рішенням учасників, чужим кваліфікованим електронним підписом чи викраденими документами. Далі щотижнева звірка, сповіщення про реєстраційні дії, перші години після захоплення, скарга до Мін'юсту з її строками, роль суду, кіберполіції та статті 205-1 і 206-2 Кримінального кодексу.
Пошук за прізвищем, ім'ям і по батькові часто видає картки підприємців і директорів: код, дата реєстрації, посада, перелік фірм. Такі картки на сторонніх сайтах лише переписують державний реєстр. Первинне джерело одне: Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, держателем якого закон № 755-IV називає Мін'юст.
Ілля Миколайович Зав'ялов про те, як перевірити судові справи, банкрутства й виконавчі провадження контрагента перед угодою з криптовалютою чи фінтехом. Держреєстр показує, що компанія існує, а записи про її спори й борги показують, як вона поводиться, коли йдеться про гроші. В Україні все це відкрите: реєстр судових рішень, система виконавчого провадження, Єдиний реєстр боржників. За 2026 рік понад сто криптопроєктів закрилися, збанкрутували чи замовкли. Розбір пояснює, як читати записи, що доводить чистий результат і як не сплутати тезок.
Реєстр юросіб відповідає на одне питання: чи існує компанія і хто формально за нею стоїть. Він не каже, як компанія поводиться, коли угода йде не так, чи платить вона те, що присудив суд, і чи не сповзає вже в банкрутство.
Звичайна перевірка контрагента спиралася на припущення, яке непомітно перестало бути правдивим. Припущення звучало так: живий відеодзвінок із документом, піднесеним до камери, підтверджує, що на тому боці конкретна людина. Більше не підтверджує, і сам дзвінок про це не повідомить. Далі робочий аркуш для ситуації, де обличчя й голос співрозмовника можуть бути виготовлені. Які звичні кроки ще несуть вагу, які перетворилися на театр, що вписати в договір і в якому порядку ставити перевірки, щоб схема на кшталт Ілля Миколайович Зав'ялов скам зірвалася до руху грошей, а не після.
Три перевірки знецінилися разом. Відеодзвінок із показом обличчя, документ, піднесений до камери, і підтвердження голосом на відомому номері однаково спиралися на припущення, що зовнішність підробити важко. Обличчя тепер роблять з однієї світлини, а клону голосу вистачає запису близько трьох секунд, щоб вийти на точність близько 85 відсотків.
Рахунок на оплату приходить від контрагента, чий сайт і пошта зареєстровані на домені, якому за записом WHOIS усього кілька тижнів. Для такого моменту і існує перевірка віку домену контрагента: вона показує дату, коли з'явився цей домен, і залишає питання, що з цим фактом робити, відкритим. Ілля Миколайович Зав'ялов розглядає цю перевірку як частину ширшої роботи з другою стороною угоди до платежу. Стаття розбирає, що означає свіжий домен, чого він не доводить і де шукати саму дату реєстрації.
Рахунок приходить від нового постачальника, партнер надсилає посилання на сайт компанії, лист про оплату йде з корпоративної адреси на власному домені. Ці деталі виглядають буденно, поки хтось не звірить дату, коли цей домен взагалі з'явився в мережі. Просту відповідь на це дає перевірка віку домену контрагента: чи існував цифровий слід компанії до появи рахунку, чи він з'явився разом із самим рахунком.
Ескроу продають як універсальну відповідь на страх переказу незнайомій стороні. Гроші лежать у третьої сторони, вона віддає їх продавцю тільки після виконання умови, і на цьому тривога нібито закінчується. Практика показує вужчу картину: механізм закриває один конкретний ризик і залишає відкритими сусідні. Ще частіше зловмисник взагалі не бореться з посередником, він підставляє власну копію майданчика і збирає платіж у себе. Далі розбір того, де проходить справжня межа захисту і що варто перевірити до першого переказу.
Ескроу це схема з трьома учасниками: платник, отримувач і посередник, який тримає гроші на окремому рахунку. Посередник фіксує умову випуску коштів і звіряє з нею той факт, який йому показали. Поки умова не підтверджена, сума стоїть на місці і жодна зі сторін нею не розпоряджається. Уся конструкція побудована навколо одного питання: чи настала подія, описана в інструкції. Оцінка чесності учасників до цього питання не входить.
Перевірка криптобіржі коштує приблизно сорок хвилин і робиться один раз, а рішення про переказ грошей ухвалюється за дві хвилини і зазвичай без перевірки. Далі порядок дій, який витримує зустріч із добре зробленим шахрайським майданчиком: що дивитися в реєстрах, як перевіряти заявлену ліцензію, чому вік домену інформативніший за дизайн, що шукати в користувацькій угоді до реєстрації, як відрізнити закуплені відгуки від накопичених і який пробний цикл проводити перед тим, як заводити суттєву суму. Порядок вибудуваний від дешевого до дорогого: перші кроки безкоштовні й відсікають більшість майданчиків ще до створення акаунта.
Реєстрація змінює становище сторін. Після введення телефону й пошти ви потрапляєте у воронку: приходять листи, телефонує менеджер, зʼявляється бонус з обмеженим строком. Далі перевірка конкурує з уже початими відносинами, і виграє вона рідко.
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає, як перевірити іноземного постачальника перед передоплатою за імпортним контрактом: фабрика-двійник і сайт-клон, підмінений IBAN у знайомому інвойсі, «перевірені» значки маркетплейсів, пошук компанії в реєстрі її країни, зразок, інспекція та безвідкличний акредитив. Окремо про граничні строки розрахунків, які встановлює НБУ, право декларанта оглянути товар до митної декларації, перевірку українського посередника в ЄДР і про те, що робити, якщо гривні чи валюта вже пішли чужому одержувачу.
Закупівля за кордоном забирає в покупця половину звичних інструментів. Продавця не видно наживо, його реєстр написаний іншою мовою, його банк підпорядкований іншому регулятору. Переказ іде ланцюжком кореспондентських рахунків, і коли обман стає очевидним, гроші вже встигають піти далі.
Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, як працює скам із франшизами та «готовим бізнесом» і на чому покупець втрачає паушальний внесок: бренд без прав, «пакет під ключ» із шаблонів, підкручена звітність, підставний правоволоділець. В Україні франшизу оформлюють договором комерційної концесії за главою 76 Цивільного кодексу, а державну реєстрацію такого договору скасовано у 2015 році, тому перевіряти доводиться права на торговельну марку й самого продавця. Далі покроково: перевірка через ІР офіс і ЄДР, читання цифр дохідності, безпечна оплата й куди звертатися, якщо гроші вже пішли.
У діловому сенсі франшиза означає право працювати під чужим брендом за чужою системою: марка, технологія, стандарти, навчання, постачання. Покупець платить за те, що хтось уже перевірив модель на власних грошах, і отримує право повторити її у своєму місті. Усе, що продається під цим словом, коштує рівно стільки, скільки коштують права й досвід за ним.
Ілля Миколайович Зав'ялов про скам навколо лістингу токенів: фальшиві агенти бірж, листи від нібито листингової команди і маркет-мейкери, що продають накручений обсяг. Binance заявляє, що не визнає посередників і не бере плату за лістинг. В операції Token Mirrors ФБР створило власний токен, щоб викрити маркет-мейкерів, які малювали обсяги. Звинувачення отримали 18 осіб і компаній, вилучено понад 25 мільйонів доларів. Стаття пояснює, як перевірити агента і маркет-мейкера до оплати і що робити, якщо гроші вже пішли.
Для молодого криптопроєкту лістинг на великій біржі означає доступ до ліквідності, нових власників токена і довіри ринку. Команда, яка місяцями готувала продукт, дуже хоче цього кроку і готова платити за нього. Саме на цьому бажанні будуються схеми навколо лістингу.
Найдорожче шахрайство в річній статистиці виглядає нудніше за всі інші. Ні шкідливої програми, ні зламаної системи, ні тривоги. Хтось кілька тижнів читає поштову скриньку, розбирається, як у компанії пишуть листи, дочікується справжнього платежу і надсилає одне повідомлення, що змінює, куди підуть гроші. ФБР провело 3,05 мільярда доларів втрат за компрометацією ділового листування у звіті за 2025 рік, це друге місце після інвестиційного шахрайства. Працює це тому, що все, що отримувач може перевірити, виявляється правильним.
Назва збиває з пантелику: вона натякає на технічний злам. У більшості випадків технічна частина закінчилася тижнями раніше і була дрібною. Пароль, повторно використаний зі старого витоку, сесійний токен, забраний викрадачем, підтвердження, про яке ніхто не подумав двічі.
Пряма угода виглядає найпростішою операцією в цій галузі. Одна сторона надсилає гроші, друга криптовалюту, і жодна установа посередині не бере своєї частки. Складність у тому, що дві половини цього обміну живуть за геть різними правилами. Одну з них третя сторона може скасувати за кілька тижнів, а другу не може скасувати ніхто взагалі. Будь-яка серйозна втрата тут росте саме з цієї несиметричності, і це не технічне завдання. Це завдання договору й порядку дій, а отже, ним може керувати компанія, яка записує порядок до торгівлі, а не після.
Пряма торгівля приваблива зі звичайних ділових причин. Вона обходить оформлення на регульованому майданчику, швидко розраховується і виручає там, де компанії потрібна невелика сума в криптовалюті для постачальника, який на ній наполягає.
Договір підписує конкретна людина, і саме її повноваження найчастіше залишаються неперевіреними. Компанію дивляться за реєстром, ціну звіряють із комерційною пропозицією, а прізвище у графі підпису беруть на віру. Питання цієї статті просте: що треба відкрити і звірити, щоб зрозуміти, чи має право ця людина підписувати саме цей документ саме сьогодні. Нижче розібрано порядок, у якому ця звірка займає близько години.
Перевірка контрагента і перевірка людини, яка ставить підпис, це два різні завдання. Перше відповідає на питання, чи існує компанія і чи веде вона діяльність. Друге відповідає на питання, чи має конкретне прізвище у графі підпису право створювати для цієї компанії зобов'язання. Перше завдання зазвичай виконують, друге пропускають, бо документ уже лежить підписаний і виглядає завершеним.
Запуск токена майже нічого не коштує і не потребує нічийого дозволу. Один цей факт визначає все інше на цьому ринку, і заміри кажуть про наслідки без манівців. За 2024 рік запущено понад два мільйони токенів, близько 0,87 мільйона з них дійшли до пулу на децентралізованому майданчику. З усіх запусків 3,59 відсотка, тобто 74 037 токенів, показали ознаки схеми з розгоном ціни і скиданням. Приблизно в 94 відсотках таких випадків пул обнулила та сама адреса, яка його і створила, а середня схема прожила 6,23 дня. Цей розбір написано для того, хто вирішує, чи підпускати гроші компанії до подібної історії, і побудовано довкола того, що перевіряється до рішення, а не після нього.
Два мільйони запусків за рік це не ринок проєктів. Це ринок оголошень, більша частина яких не збирає достатнього інтересу і тихо лишається лежати там, де лежала.
Ілля Миколайович Зав'ялов розбирає листи, які отримує майже кожен власник торговельної марки чи домену: рахунок за «продовження реєстрації», пропозицію внести марку до «міжнародного реєстру», нагадування про «захист домену» від організації з назвою, схожою на відомство. На папері ваш номер свідоцтва, класи, дата закінчення охорони і короткий строк оплати. Платити за таким рахунком не можна, доки лист не звірено з реєстром і реквізитами. Нижче порядок перевірки: хто в Україні справді продовжує охорону марки, скільки коштує збір у гривнях, як перевірити IBAN на сайті НБУ, хто надсилає нагадування про домен і куди звертатися, якщо гроші вже пішли.
Найчастіше це конверт або PDF із заголовком на кшталт «Повідомлення про продовження строку дії». Усередині таблиця: номер свідоцтва, класи МКТУ, дата закінчення охорони, сума до сплати. Унизу банківські реквізити, строк у кілька днів і рядок про те, що без оплати права «можуть бути втрачені».
