Ілля Миколайович Зав'яловКонсультант з цифрової безпеки

Повернення коштів після шахрайського переказу

Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство і перекази під впливом обману: хто повертає гроші, що каже закон і перевірки до оплати

Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство з переказами під впливом обману і про те, хто повертає гроші. Коли людина сама відправляє гроші, бо шахрай її вмовив, переказ вважають підтвердженим, і Закон України Про платіжні послуги не зобов'язує банк відшкодовувати таку операцію. За даними НБУ, 90 відсотків збитків від карткового шахрайства за 2025 рік припало на соціальну інженерію, а банки за сигналами кіберполіції заблокували 145 мільйонів гривень потерпілих. Матеріал пояснює, що каже закон, як діяти в першу годину і які перевірки до оплати роблять повернення непотрібним.

Версія українською мовою для України.

Огляд / Блог

· 9 хв читання · Ілля Миколайович Зав'ялов

Ілля Миколайович Зав'ялов про шахрайство і перекази під впливом обману: хто повертає гроші, що каже закон і перевірки до оплати
Перший дзвінок у банк важить більше за будь-який лист потім.
  1. Власна згода чи чужий доступ: від цього залежить, хто платить

    Коли гроші йдуть із рахунку, бо злочинець викрав картку або увійшов у банк без дозволу, операцію вважають здійсненою без згоди клієнта, і в більшості країн основну частину втрат несе банк. Коли власник рахунку сам натиснув кнопку, бо шахрай його вмовив, переказ вважають підтвердженим, і відповідь на питання, хто платить, стає значно менш певною.

    Саме другий вид шахрайства зараз переважає. Шахраї зрозуміли, що вмовити людину відправити гроші простіше, ніж зламати банк, і вкладаються в історії: посилка, за яку треба доплатити, інвестиція зі стабільним доходом, дзвінок служби безпеки банку, рахунок із новими реквізитами.

    Ілля Миколайович Зав'ялов пояснює, як влаштоване повернення, коли переказ підтвердили під впливом обману, що покривають правила в кожній країні і що платник може перевірити до відправлення грошей. Для сайту про перевірку контрагентів друга половина важить не менше за першу: більшість суперечок про повернення виграють або програють у момент платежу.

  2. Як людину вмовляють підтвердити переказ

    Найчастіша форма це шахрайство з покупкою. Людина платить за товар, авто, оренду чи квитки, яких не існує, зазвичай банківським переказом продавцеві, знайденому в інтернеті. Інвестиційні схеми забирають більші суми і довше: спочатку невеликий внесок і переконливий особистий кабінет, де зростає дохід.

    Схеми з видаванням себе за інших використовують авторитет. Той, хто телефонує, називає себе працівником банку, поліції чи податкової і просить перевести гроші на безпечний рахунок, іноді ведучи жертву кожним екраном банківського застосунку. Схеми з підміною реквізитів б'ють по компаніях і покупцях нерухомості, замінюючи справжні реквізити у справжньому листуванні.

    Романтичні схеми спочатку будують стосунки, а гроші просять пізніше, найчастіше на термінову біду, квиток чи ділову можливість. У кожному варіанті платіж виглядає для банку звичайним: клієнт увійшов, ввів реквізити і підтвердив переказ.

  3. Чому банки ставляться до таких переказів інакше

    Банк може заблокувати викрадену картку або скасувати вхід, якого не очікував. Йому важко зрозуміти, чи підтвердив клієнт платіж вільно чи під тиском. Багато років це було головним аргументом за те, щоб втрати від підтверджених переказів лишалися на клієнтові.

    Цей аргумент ослаб. Банки бачать закономірності, яких не бачить окремий клієнт: нових отримувачів, незвичні суми, рахунки, які приймають багато переказів і спорожняються за кілька годин. Регулятори кількох країн дійшли висновку, що ті, хто бачить ці закономірності, мають розділяти втрати, якщо не вжили заходів.

    У підсумку картина строката. Одна країна зробила повернення обов'язковим із граничною сумою, інша покладає відповідальність на банк лише тоді, коли він пропустив конкретну ознаку, третя залишає питання добровільній політиці банків і судам. Зрозуміти, який режим діє, це перший крок у будь-якій вимозі про повернення.

  4. Що банк дивиться, коли ви просите повернути гроші

    Перше питання стосується часу. Шахрайство, про яке повідомили за хвилини чи години, дає банку шанс зв'язатися з банком отримувача, поки гроші не пішли далі, і частину або всю суму можуть заморозити. Звернення через кілька тижнів залишає тільки формальну процедуру повернення.

    Друге питання стосується того, що клієнтові показали. Якщо банківський застосунок виводив зрозуміле попередження саме про цей вид шахрайства, а клієнт продовжив, банк може сказати, що клієнт виявив недостатню обережність. Якщо банк не показав нічого або попередження було загальним, цей аргумент слабший.

    Третє питання стосується доказів. Листування, журнал дзвінків, оголошення чи сайт, підтвердження платежів і розповідь клієнта власними словами допомагають банку зрозуміти, що сталося. Заяву зі зрозумілою хронологією розглядають швидше, ніж ту, яку доводиться відновлювати телефоном.

  5. Перша година після переказу шахраю

    Зателефонуйте в банк за номером на картці або в офіційному застосунку, скажіть, що переказали гроші через шахрайство, і назвіть час, суму та реквізити отримувача. Попросіть банк негайно зв'язатися з банком отримувача. Не чекайте відповіді шахрая на останнє повідомлення.

    Зупиніть будь-які подальші платежі тій самій людині, хоч би яку причину вона називала, і змініть паролі до банку та пошти, якщо повідомляли коди або ставили програми на її прохання. Якщо той, хто телефонував, вів вас застосунком, вважайте, що він може спробувати знову з новою історією.

    Запишіть, що сталося, поки все свіже в пам'яті, зробіть знімки кожного повідомлення, профілю чи сайту і повідомте про шахрайство поліцію. Номер звернення знадобиться банку, а сам запис допомагає пов'язати ваш випадок з іншими.

  6. Що каже український закон

    За Законом України Про платіжні послуги операція, на яку платник дав згоду, вважається акцептованою, а відповідальність банку закон пов'язує з операціями без такої згоди. Окремого обов'язку відшкодовувати переказ, який клієнт сам підтвердив під впливом обману, закон не встановлює.

    Водночас закон зобов'язує банки моніторити операції і вживати заходів для запобігання або припинення неакцептованих і неналежних операцій. До повідомлення про втрату картки чи облікових даних ризик несе платник, а після повідомлення емітент. Тому дзвінок у банк у перші хвилини дає шанс зупинити гроші, поки вони не пішли далі ланцюжком карток.

  7. Що показують дані НБУ і кіберполіції

    За даними НБУ, у 2025 році збитки від шахрайства з платіжними картками зросли на 24 відсотки, до 1,4 мільярда гривень, і 90 відсотків суми припало на соціальну інженерію, коли людина сама віддає гроші чи дані. Одна шахрайська операція в середньому забирала 5 536 гривень проти 4 247 роком раніше, і 83 відсотки таких операцій проходили через інтернет.

    Швидке звернення працює. З 1 травня 2025 року через систему Antifraud кіберполіції пройшли 4 539 випадків онлайн-шахрайства, а банки за цими сигналами утримали 145 мільйонів гривень, що належали потерпілим. У справах кіберполіції за 2025 рік відшкодовано понад 342,6 мільйона гривень, 70,9 відсотка завданої шкоди.

  8. Меморандум банків і що змінюється

    Обов'язкового відшкодування в Україні поки немає, і завдання вирішують спільними правилами банків. За Меморандумом від 10 грудня 2024 року для клієнтів без підтвердженого доходу перекази обмежені залежно від рівня ризику, а 14 травня 2026 року банки підписали оновлений Меморандум, до якого на початок року приєдналися понад 50 банків і фінансових установ.

    Меморандум змінює і те, як банк дивиться на нічні перекази. Банки запровадили цілодобовий автоматичний моніторинг операцій з особливою увагою до часу з 00:00 до 06:00 і обмінюються даними про підозрілих клієнтів.

    Тимчасовий ліміт НБУ 150 000 гривень на місяць на перекази з картки на картку діяв з 1 жовтня 2024 року і з квітня 2025 року не продовжується. Національний банк водночас розробив концепцію реєстру осіб, операції яких потребують посиленого контролю. З 1 січня 2027 року клієнт зможе в застосунку банку відстежувати, на якому етапі перебуває його платіж у системі електронних платежів НБУ.

  9. Перевірки перед першим платежем новому отримувачу

    Більшість втрат, яких можна було уникнути, стаються під час першого платежу комусь новому. Перед ним перевірте, що ім'я власника рахунку збігається з людиною чи компанією, якій ви платите. Багато банків показують ім'я отримувача перед переказом, і розбіжність чи часткове збігання потребує паузи.

    Компанію знайдіть в офіційному реєстрі юридичних осіб, порівняйте зареєстровану назву й адресу з рахунком і подивіться, скільки вона існує. У приватного продавця запитайте, чому оплата не може пройти через майданчик, де виставлено товар. У майданчиків є порядок суперечки, якого немає в прямого переказу.

    Будь-яку зміну реквізитів підтверджуйте дзвінком за номером, який був у вас до цієї зміни, і ніколи за номером із повідомлення, де про неї оголосили. Прохання тримати платіж у таємниці, поквапитися або розбити його на кілька дрібних переказів це причина зупинитися.

    Для регулярних платежів корисно вести власний список перевірених отримувачів із реквізитами, підтвердженими дзвінком. Новий отримувач чи зміна в цьому списку стає окремою подією і проходить перевірку заново, як уперше.

  10. Компанії, фонди і змінені реквізити

    Організації втрачають гроші на підтверджених переказах через ті самі двері: справжній постачальник, справжнє листування і лист про те, що реквізити змінилися. Шахрай може мати доступ до пошти постачальника або зареєструвати схожу адресу.

    Дві звички зупиняють більшість таких втрат. Будь-яку зміну реквізитів постачальника підтверджують дзвінком за номером із чинного договору, а платежі понад встановлену суму потребують схвалення другої людини. Ці правила дешеві і працюють за будь-якого режиму повернення в країні.

    Малому бізнесу і благодійним організаціям варто також перевірити, чи поширюються на них правила повернення у їхній країні. Десь захист діє для мікропідприємств і фондів, десь тільки для приватних осіб, і компанія, яка вважає себе захищеною, може дізнатися протилежне вже після втрати.

  11. Куди звертатися в Україні

    Одразу заблокуйте картку і доступ до інтернет-банку за номером на звороті картки та повідомте банк про шахрайський переказ. Потім подайте заяву до кіберполіції через ticket.cyberpolice.gov.ua або за номером 0800 505 170, а в терміновому випадку дзвоніть 102.

    Якщо банк не відповідає або ви вважаєте його дії неправильними, зверніться до НБУ на гарячу лінію 0 800 505 240 або через форму звернення на сайті Національного банку. НБУ відповідає на звернення протягом 30 календарних днів, в окремих випадках до 45. Збережіть листування, квитанції і номер заяви до поліції.

  12. Пропозиції повернути гроші після втрати

    Людям, які розповіли про шахрайство в інтернеті або вступили в групу постраждалих, часто пишуть фірми, що обіцяють повернути гроші за винагороду. Одні називають себе юристами, інші запевняють, що працюють із поліцією чи регулятором, треті видають себе за самого регулятора.

    Справжня вимога про повернення йде через ваш банк, а далі через фінансового омбудсмена або суд там, де вони є. Жоден із цих шляхів не вимагає передоплати, податку чи доступу до вашого пристрою заради повернення.

    Якщо прийшла пропозиція про повернення, перевірте фірму в офіційному реєстрі, зателефонуйте регуляторові за номером з його власного сайту і нічого не платіть, поки не зробили і те, і те. Друга втрата часто більша за першу, бо людина відчайдушно хоче повернути першу.

Більшість шахрайства сьогодні підтверджує сама жертва.

Повернення грошей після переказу шахраю в Україні: що каже закон і що робити

СитуаціяЩо каже законЩо робити
Операція без вашої згодиВідповідальність несе банкПовідомити банк негайно
Переказ під впливом обмануВважається акцептованимДзвонити в банк у перші хвилини
Гроші ще в дорозіБанк зобов'язаний моніторити операціїПросити зупинити переказ
Картка чи дані в шахраяРизик після повідомлення на емітентіЗаблокувати картку
Шахрайство підтвердженоСправа в кіберполіціїЗаява на 0800 505 170
Банк не допомагаєСкарга до НБУГаряча лінія 0 800 505 240
Найкраща вимога про повернення та, яка не знадобилася.

Питання і відповіді

Чим переказ без згоди відрізняється від переказу під впливом обману?
Без згоди гроші відправляє хтось інший, наприклад той, хто викрав картку чи вхід у банк. Під впливом обману клієнт відправляє їх сам, і захищають такі перекази по-різному.
Що робити в першу годину після переказу шахраю?
Зателефонувати в банк за номером на картці, попросити зв'язатися з банком отримувача, зупинити подальші платежі, змінити паролі і повідомити поліцію.
Чи зобов'язаний банк повернути гроші, якщо я сам переказав їх шахраю?
Закон Про платіжні послуги такого обов'язку не встановлює: операція з вашою згодою вважається акцептованою. Тому так важливо повідомити банк у перші хвилини.
Чи допомагає швидке звернення?
Так. Система Antifraud кіберполіції з травня 2025 року зареєструвала 4 539 випадків, і банки заблокували 145 мільйонів гривень потерпілих.
Куди скаржитися на дії банку?
До НБУ на гарячу лінію 0 800 505 240 або через форму на сайті, а про саме шахрайство повідомте кіберполіцію за номером 0800 505 170.

Автор: Ілля Миколайович Зав'ялов, консультант з цифрової безпеки. Огляд методу